Техніки вишивання

В українській народній вишивці відомо понад 100 технік вишивання.

За способом виконання всі вишивальні шви поділяють на «глухі» і «прозорі».

Глухі техніки вишивання у свою чергу поділяють на поверхнево-нашивні лічильні й поверхнево-нашивні віль­ні, а прозорі техніки вишивання — на прозорі лічильні й прорізні вільні.

Глуха вишивка (поверхнево-нашивна лічильна і по­верхнево-нашивна вільна) — вишивка, яку виконують на суцільній поверхні тканини, не висмикуючи чи не ви­різуючи її ниток.

Поверхнево-нашивні лічильні техніки становлять основну частину української народної вишивки.

Назва поверхнево-нашивних лічильних і вільних тех­нік вишивання пояснює спосіб їх виконання.

Поверхнево-нашивні лічильні техніки виконують на поверхні тканини, рахуючи нитки. До поверхнево-нашивних лічильних технік вишивання належать: лічиль­на гладь (пряма, коса, качалочки), занизування, низь, штапівка» верхоплут, ретязь, хрестик, солов’їні вічка, зерновий вивід, курячий брід та інші (мал. 67).

Мал. 67. Поверхнево-нашивні лічильні техніки вишивання гладдю

Поверхнево-нашивні вільні техніки не потребують точного рахунку ниток, їх вишивають на поверхні тка­нини за вільним, наперед нанесеним контуром візерун­ка. До поверхнево-нашивних вільних технік вишиван­ня належать: гладь (художня, декоративна, біла та ін.) (мал. 68), рушникові шви, «курячі шкірки» та ін.

Мал. 68. Поверхнево-нашивні вільні техніки вишивання

Прозора вишивка (ажурна) — це вишивка, яку вико­нують на основі прорідження або прорізання тканини. До прозорих швів належать прозоро-лічильні, прорізні вільні та ін.

Мал. 69. Мережки

Мал. 70. Прорізна гладь

Прорізні вільні (прорізна гладь) техніки виконують на місцях прорізей вільної форми, з’єднаних бридами (перемич­ками), павуками, ажурною сіт­кою (мал. 70).

Для вишивки в техніці про­різної гладі добирають візе­рунки переважно за вільним контуром. Основні лінії про­різної гладі обшивають щіль­ною качалочковою гладдю або петельним швом, після чого тканину всередині цих швів вирізають. На місцях виріза­ної тканини можуть проклада­тися бриди, павучки, ажурні сітки.

За зовнішнім виглядом з ли­цьового і виворітного боків усі техніки вишивання поділяють на однобічні і двобічні.

Прозоро-лічильні техніки вишивання виконують на місці висмикнутих із тканини ниток. До цієї групи ви­шивок належать різні види мережок (мал. 69)

Однобічні техніки вишивання утворюють візерунок лише з лицьового боку виробу (хрестик, назад голку, ко­лодки (гобеленний шов), курячий брід, полтавська гладь тощо), а з виворітного — лише окремі стібки й переходи

ниток (мал. 71, а).

Двобічні техніки вишивання утворюють візерунок вишивки, однаковий з лицьового і виворітного боків (качалочки, кривулька, верхоплут, пряма гладь (лишт­ва), штапівка, солов’їні вічка, двобічна гладь, прорізна гладь тощо) (мал.. 71, б).

Мал. 71. Вигляд вишивки з лицьового і виворітного боків: а — вишивка хрестиком; б — вишивка «пряма гладь»

Характерною особливістю української народної ви­шивки є поєднання різноманітних технік вишивання (деколи одночасно 5 —12), які гармонійно доповнюють одна одну, утворюючи напрочуд красиві композиції.

Відомими центрами народної вишивки в Україні є села Клембівка на Вінниччині, Григорівка на Київщині, Ре­шетилівка на Полтавщині, Качанівка і Дігтярі на Чер­нігівщині, Глинки і Кути на Івано-Франківщині та ін. Майстерні є в містах: Києві, Львові, Вінниці, Чернігові, Гайсині, Пирятині, Охтирці, Вижниці, Косові та ін.

Нині постійно зростає кількість талановитих май­стрів, які є авторами нових відкриттів і напрямів роз­витку мистецтва вишивки. Джерелом творчої обдарова­ності митців є глибинна обізнаність і повага до традицій рідної та світової культури, витончене відчуття краси природи. Відома зірка української естради Анжеліка Рудницька є автором оригінальної тематики й техніки вишивки (мал. 72).

Мал. 72. Вишивки Анжеліки Рудницької

Ручна вишивка — копітка робота, що потребує пев­них знань і неабиякого бажання займатися цим руко­діллям. Оволодівши потрібними знаннями й уміннями, ти створюватимеш неповторну красу, яка наповнить на­вколишнє життя затишком, любов’ю і гарним настроєм.

Чи знаєш ти

З початку XX ст. українські вишивки на міжнародних конкурсах у Європі (у Берліні, Парижі, Лейпцигу) отри­мують золоті медалі, гран-прі. Рів­них їм немає в цілому світі. Концен­трація праці, кількості швів високої складності часом викликали сумнів у журі: чи ручна це робота? Навіть були випадки, коли конкурсна комі­сія обурювалася: як посміли надати машинну вишивку? Людські очі й руки, мовляв, не здатні такого виконати. Але коли майстри­ня сідала, брала голку й починала те все відтворювати на полот­ні, — була злива вибачень, і, звісно, найвища відзнака.

Взірець високоякісної української вишивки